СКВИ́РИТИ, рю, риш, недок., діал. Плакати; скімлити. — А мені, татуню? А мені? — сквирив Петрик.— Купи й мені шаблю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 258.