СКВЕ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сквер. Леся не втрималася, щоб не звернути у скверик (М. Ол., Леся, 1960, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 257.