СКВЕР, у, ч. Невеликий громадський сад у місті, селі, селищі. Одного полудня, йдучи сквером, я побачила її (Л. Укр., III, 1952, 612); На околиці села молодий сквер (Донч., V, 1957, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 257.