СКАТ1, у, ч., гірн. Похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню й признач. для спускання корисних копалин, пустих порід і т. ін. самопливом. Зруйноване пилою вугілля під дією власної ваги надходить у магазин, а при нестійких бокових породах у вуглеспускний скат, куди воно спрямовується за допомогою металевого жолоба (Нова техн. і технол.., 1961, 17).
СКАТ2, а, ч., спец.
1. Колесо автомобіля, а також комплект гумових деталей автомобільного колеса. Автобус.. поволі рушив, злегка погойдуючись на подвійних скатах (Кучер, Прощай.., 1957, 17).
2. Комплект колісних пар паровоза, вагона. Попов шабрував підшипники від букси ведучого ската паровоза (Бойч., Молодість, 1949, 41).
СКАТ3, а, ч. Велика хижа морська риба ряду акулоподібних із плоским тілом і вузьким хвостом. Гігантського ската піймали.. рибалки у водах Середземного моря поблизу Тріполі (Веч. Київ, 22.I 1969, 4).
Електри́чний скат — скат, у якого на голові розташовані органи, що утворюють електричні розряди. Всім відомий електричний скат — це жива батарея з напругою в 300 вольтів і силою струму 7 — 8 амперів (Знання.., 1, 1966, 7); Старі рибалки казали, що там, у підводних прірвах, водяться електричні скати (Собко, Скеля.., 1961, 109).
СКАТ4, а, ч., діал. Скатерка. На столах скати все ллянії (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 256.