СКАРПЕ́ЛЬ, я, ч. Каменярський різець; долото. Шпунт і скарпель у руках дзвеніли, Іскри летіли йому з-під рук (Шпорта, Запоріжці, 1952, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 255.