СКАРИФІКА́ТОР, а, ч.

1. с. г. Машина для скарифікації насіння.

2. с. г. Знаряддя, признач. для скарифікації грунту.

3. мед. Прилад для насікання шкіри.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 255.