СКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Збирати, нагромаджувати скарби. Скарбує для себе (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 254.

Скарбувати, бу́ю, єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 132.