СКАРА́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., кого, чого і без додатка, розм. Позбутися кого-, чого-небудь неприємного; відкараскатися. Набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся (Свидн., Люборацькі, 1955, 160); — Мені давай борщу.— Аниця, щоби скараскатися, насипала в миску студеного борщу (Март., Тв., 1954, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 251.

Скараскатися, каюся, єшся, гл. Избавиться, отдѣлаться отъ…. Набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся. Св. Л. 235.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 131.