СКА́ЛЬПЕЛЬ, я, ч. Невеликий хірургічний ніж. Ми кинулись вливати фізіологічний розчин, глюкозу, кров, камфору. Треба було терміново оперувати, але хірург боявся доторкнутися до його тіла скальпелем (Ю. Янов., II, 1954, 13); Терезка підбирала шматки фанери відповідних кольорів, вирізувала скальпелем і підклеювала до портрета (Томч., Готель.., 1960, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 248.