СИ́ЩИК, а, ч., рідко. Таємний агент розшукної поліції. На площі звідкись взялося кілька лавок, на яких, ніби для відпочинку, порозсідалися якісь особи.. Це були сищики (Бурл., Напередодні, 1956, 48); Ім’я Булгаріна — шпигуна й сищика, донощика й жандармського агента в літературі,— було надзвичайно одіозним, викликало ненависть і презирство в літературних колах і просто серед порядних людей (Наука.., 4, 1966, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 211.