СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який являє собою систему; побудований, упорядкований за певним планом. Для задоволення тематичних запитів читачів існує [у Державній публічній бібліотеці АН УРСР].. генеральний систематичний каталог (Наука.., 8, 1958, 31).

2. Який спирається на певну систему; суворо планомірний. Лише за радянського часу збирання народної творчості набуло систематичного характеру (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 3); Систематична освіта; // Логічно впорядкований, стрункий, послідовний (про виклад думок). Не можу тобі написати такого листа, як хотілось би, щоб все по порядку і до ладу описати.. Може, потому, як звикну та заспокоюся, листи будуть більше систематичні (Коцюб., III, 1956, 323); Не буде тут ніякого систематичного розповідку, але зате се правдиві слова людини, що бачила на свої очі все те лихо (Л. Укр., V, 1956, 69).

3. Постійний, регулярний. Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах (Н.-Лев., IV, 1956, 230); Зовсім інша робота писати спомини, там треба інтенсивного і більш-менш постійного напруження пам’яті, систематичного думання (Л. Укр., V, 1956, 394); Якщо бунти були повстанням просто пригноблених людей, то систематичні страйки виражали вже собою зародки класової боротьби.. (Ленін, 6, 1969, 28); Для соціалістичного виробництва систематичне підвищення якості продукції є життєвою потребою, яка диктується корінними інтересами народу (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 2); — А-аа! — випростав Бронко плечі, як після сну у невигідній позиції, і тут же подумав: «Треба буде повернутись до систематичної гімнастики» (Вільде, Сестри.., 1958, 494).

4. бот., зоол. Стос. до систематики (у 2 знач.). З початку XIX ст. виникає думка про систематичну самостійність лишайників (Укр. бот. ж., XIII, 1, 1956, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 205.