СИРОТОВИ́НА, и, ч. і ж., діал. Сирота. Одно другого на хліб на сіль закликає: А я стою, пребідная сиротовина, Ніхто мене не привітає (Чуб., V, 1874, 469).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 203.

Сиротовина, ни, об. = Сиротина. Одно другого на хліб, на сіль закликає; а я стою, пребідная сиротовина, — ніхто мене не привітає. Чуб. V. 469.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 123.