Про УКРЛІТ.ORG

сиротливо

СИРОТЛИ́ВО, рідко СИРІТЛИ́ВО. Присл. до сиротли́вий, сирітли́вий. Від погляду Лукії Назарівни не приховалось, що син її, притулившись під деревом, стоїть якось сиротливо, не танцює (Гончар, Тронка, 1963, 157); Пливли сірі низькі хмари, сиротливо стояв сусідній гай, чорний, непривабливий, мовчазний (Збан., Курил. о-ви, 1963, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 203.

вгору