Про УКРЛІТ.ORG

сиротинонька

СИРОТИ́НОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш. пестл. до сироти́нка. Щось не спиться серед ночі Сиротиноньці (Граб., І, 1959, 111); Нема долі гірш Сиротиноньки! (Черн., Поезії, 1959, 158); — Ох ти ж, горе тяжке!.. Це ж Улька, сиротинонька, дитя безпритульне,— простогнав дідок із сивою борідкою (Мик., II, 1957, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 202.

вгору