СИРО́ВАТКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до сиро́ватка 1; // Пригот. із сироватки. Сироватковий квас.

2. біол., мед. Який породжується, спричиняється або викликається введенням сироватки (у 2 знач.). Створюючи різні комбінації сироваткових білків з різними хімічними групами та імунізуючи ними тварин, пощастило здобути такі сироватки, що, як правило, реагують з гомологічним антигеном (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 312); Сироваткове лікування.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 200.