СИРОВА́Р, а, ч. Фахівець із сироваріння. — Уже того літа у нас повинна бути своя сироварня, інакше ми знову будемо сидіти без бринзи. А раз так, то нам і сировара треба хорошого та проворного (Чаб., Балкан. весна, 1960, 413).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 200.