СИРВА́СЕР, у, ч., заст. Азотна кислота (див. азо́тний). Ні слова не сказавши, махнув[хлопець] у столярню і вніс політуру, а трохи чи не сирвасер у пляшечці з квачиком (Свидн., Люборацькі, 1955, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 197.

Сирвасер, ру, м. Крѣпкая водка, азотная кислота. Св. Л. 223.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 122.