СИНЯ́ТКА, и, ж., діал. Синя плахта. Невірна Тодоска, направляючи на софі.. синятку, насмішкувато чмихнула (Стельмах, Хліб.., 1959, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 190.

Синятка, ки, ж. Сортъ плахти, запаски. Чуб. VII. 428. Вас. 170. Г. Барв. 52. Що в лянній сорочці, а в плахті синятці. Чуб. V. 417. Ум. Синяточка. Маркев. 11. Запасочка синяточка. Чуб. III. 486.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 121.