СИНХРОНІ́Я, ї, ж.

1. техн., книжн. Те саме, що синхроні́зм.

2. лінгв. Співіснування і взаємозалежність мовних явищ у будь-який історичний період.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 189.