СИНХРОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., техн., книжн. Приводити до синхронізму два або кілька періодично змінних явищ чи процесів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 189.