СИНТЕЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док.

1. Ставати цілісним; об’єднуватися. Всі окремі елементи театру, в котрому вони об’єднуються, синтезуються,— притягають найширші робітничі і селянські маси (Еллан, II, 1958, 171).

2. хім. Утворюватися шляхом синтезу (у 4 знач.). Каротиноїди синтезуються.. в рослинному організмі (Укр. бот. ж., XVII, 2, 1960, 39).

3. тільки недок. Пас. до синтезува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 187.