СИНТАГМАТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до синтагми і синтагматики. Синтагматичний наголос.. — наголос, за допомогою якого виділяється основне, найважливіше в смисловому відношенні слово у складі синтагми (Сл. лінгв. терм., 1957, 155); Синтагматичне членування речення; Синтагматична залежність; Синтагматичне оточення; Синтагматичні відношення; Синтагматичний аналіз.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 186.