СИНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до сине́нький 1. Ревуть, стогнуть гори-хвилі В синесенькім морі (Пісні та романси.., II, 1956, 178); — Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками, Що пливуть козаки (Шевч., І, 1963, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 181.