СИМФОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Перекладення для симфонічного оркестру; обробка в стилі симфонічних творів. В розвитку сучасного балетного мистецтва все більшу роль відіграє симфонізація балетної музики, насичення її наскрізними музичними образами, що цементують музичну тканину (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 23); В основу симфонії Ревуцький поклав українські народні мелодії, розробка яких подана ним у плані активної симфонізації (Мист., 1, 1959, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 177.