СИЛІКА́ТНИК, а, ч., розм.

1. Учений, фахівець, що займається силікатами.

2. Робітник силікатної промисловості.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 168.