СИ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); протилежне слабкий, слабий. — Та, мабуть, же він [лев] і здоровий дуже, сильний? (Мирний, І, 1949, 171); Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний (Фр., VI, 1951, 34); Грицько був хлопець «геройський», як говорили про нього на селі: рослий, сильний, відважний (Головко, II, 1957, 514); * Образно. Хоче море човна розламати, Тро́щить, ломить, піском засипає. Сильне море! Нащо стільки сили? (Л. Укр., І, 1951, 68); // у знач. ім. си́льний, ного, ч. Той, хто має велику фізичну силу. Сильний зове тебе [ніч] сили впокоїти, Хворий — щоб врази забуть (Щог., Поезії, 1958, 316); // Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини); міцний. Еней і сам трусивсь до бою, Щоб сильною своєй рукою Головку Турну одчесать (Котл., І, 1952, 281); Погляд Рубіна був сміливий, руки костисті; ноги великі й сильні (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4); // Добре розвинений; дужий. Мені видно легке гойдання всіх трьох криластих хребтів [собак], м’яких, вовнистих і звіряче сильних (Коцюб., II, 1955, 229); Тимко.. крадькома обзирав її красиву, сильну, гнучку спину (Тют., Вир, 1964, 212); // Який здійснюється з великою фізичною силою. Раптом сильним рухом він кинув кресаню на землю (Коцюб., II, 1955, 340); Не можна відмовити самураю в мужності. Сильний і пристрасний був його стрибок (Довж., І, 1958, 125); Черниш забирався все вище й вище.. Хапався за нього [виступ] сильною мертвою хваткою (Гончар, III, 1959, 100); // Який має велику життєву силу, енергію (про рослину, землю і т. ін.). Суворо-кам’яно стоять [смереки] у великім мовчанню і царственно віють під хмарами сильною зеленню.. вершин (Хотк., II, 1966, 106).
Си́льна стать див. стать; Си́льний, як (мов, немо́в і т. ін.) бик — який має дуже велику фізичну силу; дуже міцний фізично. З Енеєм плив Массик, .. ледащо неробоче, А сильний і товстий, мов бик (Котл., І, 1952, 251).
2. Який має твердий, стійкий, вольовий характер, який виявляє рішучість, наполегливість у чому-небудь, непохитність духу. — Твій гніт, моя сильна, моя незламна Галю, ніколи не «мулив» мене (Л. Укр., III, 1952, 686); Щастя не дається дурно.. Навіть такі сильні натури, як Франко, відчувають це (Коцюб., III, 1956, 40); — Для революційної боротьби потрібні сильні люди, а не такі… що при першому.. випробуванні… (Головко, II, 1957, 586); // у знач. ім. си́льний, ного, ч.; си́льна, ної, ж. Людина з твердим, стійким, вольовим характером. Хто придивлявся до життя, той не раз бачив, як сягають вершин сильні і як збиваються на манівці слабодухі (Мист., 3, 1962, 3); // Який відзначається наполегливістю, рішучістю, непохитністю. Головними рисами сильного характеру є висока ідейна переконаність, незламна воля (Знання.., 7, 1967, 31).
Си́льний ду́хом — який виявляє наполегливість, рішучість у чому-небудь, непохитність духу. — Ти думаєш, що ми не можемо підняти якір свого корабля й поставити паруси? Що ми не сильні духом і ділами..? (Ю. Янов., II, 1958, 96).
3. Який має владу, великий вплив, авторитет; могутній, міцний. — Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство (Котл., І, 1952, 70); В Єгипті в давнину — не вадить теє знати — Жив цар преславний, сильний і багатий (Фр., XIII, 1954, 382); Возз’єднання з сильною централізованою Російською державою сприяло розвиткові економіки і культури України (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 11); // Значний за своїм становищем; впливовий. Нівроку розумний, гострий, як бритва, Саєнко не пропускав случаю [нагоди], щоб не побрити своїх сильних родичів (Мирний, І, 1949, 382); // у знач. ім. си́льний, ного, ч. Той, хто має владу, великий вплив, авторитет, значне становище. У поросі люди, як той шпориш придорожній, затолочені сильним, багатим (Коцюб., II, 1955, 41); У відносинах між імперіалістичними державами панує право сильного і верх бере той, хто має більший воєнно-економічний потенціал (Рад. Укр., 19.IX 1962, 4).
◊ Си́льна рука́: а) владна, впливова людина. — Вас не задовольнить жоден мрійник і романтик. Вам треба сильної руки (Ю. Янов., II, 1958, 56); б) авторитетна протекція, допомога, підтримка. — Полтава бореться, друзі!.. Чиясь сильна рука підтримує нас! (Гончар, IV, 1960, 81); Си́льні сві́ту [сього́] — найвпливовіші, иаймогутніші люди, що мають високе суспільне становище і від яких залежить доля багатьох. Б’ють на нас і ясно, й тайно вороги непримиримі.. Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (Фр., XI, 1952, 207); Си́льною руко́ю — сміливо, владно (робити, здійснювати щось). Не відає [філоксера], що над нею стоїть істота, котра сильною рукою відбере життя мільярдам ворогів винограду… (Коцюб., І, 1955, 210).
4. Значний за силою, ступенем вияву. Мороз був сильний, аж тріщав (Вовчок, І, 1955, 292); Нічна задуха насичена була сильними пахощами татарського зілля, куширу, зогрітої води (Коцюб., І, 1955, 337); Сильний порив бурі, розлітаються папери по підмур’ю (Вас., III, 1960, 244); Хазяїн басовито підтягував гостеві, а в хазяйки виявився сильний високий голос (Тулуб, В степу.., 1964, 90); Сильний сухий тріск із спалахом синіх іскор блискавкою розірвав тишу і темінь ночі (Смолич, І, 1958, 97); Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій (Трубл., Крила.., 1947, 26); // Інтенсивний, глибокий, значний за своєю напруженістю (про почуття, переживання, враження і т. ін.). Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепенуло його істоту (Коцюб., І, 1955, 356); Стерлися сильні почуття (Еллан, II, 1958, 63).
Си́льна вода́ — про повноводу, швидку річку або велику повінь. Вона ще зроду не бачила такої сильної води (Чуб., II, 1878, 30); Чорні його брови, а голова вже, як сніг, біла; мужнє й поважне обличчя.. Се як вода сильна, що колись кручі, береги виривала, роблячи, а се вже у землю увійшла (Вовчок, І, 1955, 171).
∆ Си́льна до́ля див. до́ля2; Си́льне керува́ння, грам. — синтаксичний зв’язок між словами, при якому вибір відмінкової форми пояснюючого слова обумовлюється підпорядковуючим. Вибір відмінкової форми може залежати від підпорядковуючого члена (сильне керування) , від смислу висловлення (слабке керування), а також від особливостей граматичної будови зворотів, властивих синтаксичним нормам даної мови (Сл. лінгв. терм., 1957, 80); Си́льні пшениці́ — сорти пшениці, які мають великий вміст білка й настільки в’язку клейковину, що для одержання з їх борошна високоякісного хліба потрібне значне подовження бродильного процесу. Сильними пшеницями в хлібному виробництві називають такі, що мають великий вміст білка (Наука.., 9, 1959, 29); Тісто з борошна сильних пшениць дає добру пружність і розтяжність (Хлібороб Укр., 8, 1966, 16).
5. Добре озброєний, укріплений; значний за своїми оборонними й наступальними можливостями. Підмога сильна надійшла, Але шкода́, вже пізно! (Л. Укр., І, 1951, 359); — Не пробитись, мабуть, нам до Житомира. Втомились ми, а ворог сильний (Довж., І, 1958, 207).
6. Значний за своєю дією, впливом на кого-небудь; вражаючий. Книжка зроблена прекрасно, картина виходить сильна і яскрава (Коцюб., III, 1956, 371); Словом сильним, мов трубою, Міліони зве [революційний дух] з собою (Фр., X, 1954, 7); — Дехто з визначних письменників, маючи якийсь сильний сюжет і відчуваючи, що сам його реалізувати не зможе, добровільно віддає свій сюжет іншому (Донч., VI, 1957, 619); 18 листопада 1845 р. в Переяславі Шевченко пише «Кавказ» — на диво сильну у всіх відношеннях поему (Вітч., 3, 1962, 195); // чим. Який виділяється, характеризується чимсь, має перевагу в чомусь; визначальний. Всі найкращі твори радянського мистецтва, які здобули йому всесвітнє визнання і назавжди ввійшли у скарбницю художньої культури XX століття, сильні насамперед реалізмом (Рад. літ-во, 9, 1967, 6); Радянська дитяча література сильна тим, що вона бореться за прогресивні цілі (Літ. газ., 9.IX 1948, 3).
Си́льна сторона́ — цінна якість, властивість кого-, чого-небудь. Граф Лев Толстой.. був виразником поглядів і настроїв російського селянства в пореформену епоху, в період назрівання революції 1905 року, з усіма сильними і слабкими сторонами цих поглядів (Рильський, IX, 1962, 170); Си́льні слова́ — різкі, дошкульні слова. Батька не на жарт стривожила ця мова дочки, бо він знав, що в неї не було звички розкидатися сильними словами (Головко, II, 1957, 586).
7. Обгрунтований, достатній для переконання кого-небудь у чомусь; переконливий. Сильний аргумент; Сильний довід.
8. Який ефективно діє на кого-, що-небудь. Сильні ліки; Сильна отрута; Сильний засіб; Пішла [дівка] з Василем до пивоварні й купила йому сильне пиво. Таке, що коли напився, серце пташине з нього вискочило (Казки Буковини.., 1968, 165).
9. розм. Який глибоко знає що-небудь, розуміється на чомусь, добре виконує свою справу; здібний, умілий. Сильний учень; Сильний шахіст; // Який задовольняє високі вимоги, є майстром; визначний. Я не настільки сильний, щоб бути літературним ватажком напряму (Л. Укр., III, 1952, 686).
10. розм. Значний силою впливу, величиною, розміром, розмахом, кількістю. Були на селі сильні багачі (Сл. Гр.); Прийшли у такий сильний ліс, що йому і кінця-краю нема (Сл. Гр.); Що там за сильний ярмарок став у тому Довгопіллі! Куди нашому! (Н.-Лев., І, 1956, 57); Бурмак ставить на взірець артіль, що завжди вчасно засіває поле, збирає сильні врожаї (Горд., II, 1959, 218); Упав він на коліна І, поклонившися, подав свою картину. Вона поглянула з суворістю знавця (Суворість їй була так само до лиця): — Чудово! Сильний хист і олівець поправний! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 108).
11. діал. Міцний. Проти двох камениць були сильні, великі дубові брами в мурі (Март., Тв., 1954, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 172.