СИЛЬВІ́Н, у, ч. Прозорий мінерал, зовні подібний до кам’яної солі, гіркий на смак; хлористий калій. Сильвін.. Колір білий, голубий, жовтувато-червоний. Розчиняється у воді. Зустрічається у вигляді щільних і землистих мас (Курс заг. геол., 1947, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 172.