Про УКРЛІТ.ORG

сизочолий

СИЗОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів). Голубе мій, голубе, Птице сизочола, Полети, мій голубе, До милого в поле (Мал., Звенигора, 1959, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 163.

вгору