СИ́ВІНЬ, вені, ж., поет. Те саме, що сивина́. Дитинства теплота і мудрощі старечі, Сивінь минулого і зелень майбуття (Рильський, І, 1946, 322).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 154.