СИВОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Те саме, що сивоголо́вий. Просять друзі сивочолі Їм оповісти про Москву (Шпорта, Вибр., 1958, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 156.