СИВОЛА́ПИЙ, а, е, зневажл., заст. Грубий, невихований, неосвічений. [Максим:] Ну, спасибі вам, що ви не гордуєте нашим братом сиволапим (Кроп., І, 1958, 393); [Завірюха:] Ех ти ж дурень сиволапий! (Мам., Тв., 1962, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 155.