СИВОЛА́П, а, ч., зневажл., заст. Груба, невихована, неосвічена людина. [Печариця:] Сиволап, як є сиволап .. Сло́ва по-людськи вимовити не може, — а от ручки лиже!.. (Мирний, V, 1955, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 155.