СЕЧОВИПУСКА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до сечовипускання; // Признач. для сечовипускання. Затримка сечі здебільшого виникає при порушенні прохідності сечовипускального каналу (Заг. догляд за хворими, 1957, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 152.