СЕЧОВИ́НА, и, ж. Безбарвна кристалічна речовина, що добре розчиняється у воді і являє собою кінцевий продукт білкового обміну в людини й більшості тварин. Перетворення отруйного для організму аміаку в нешкідливу сечовину є важливою захисною реакцією організму і відбувається головним чином у печінці (Фізіол. ж., VI, 5, 1960, 676).

∆ Синтети́чна сечови́на — азотиста органічна речовина, яку одержують з двоокису вуглецю та аміаку; використовують як добриво, сировину для виробництва лікарських препаратів і т. ін. Особливе значення має широке застосування хімічної обробки кормів, гідропонного вирощування зелені для молодняка та плідників, використання синтетичної сечовини, аміачної води та інших хімічних сполук для підвищення поживності кормів (Рад. Укр., 4.III 1964, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 152.