Про УКРЛІТ.ORG

сесе

СЕ́СЕ, займ. вказ., діал. Це. «Най знав, що то красти», — сесі слова завертілися йому в голові (Фр., IV, 1950, 479); Дивлюся на одну ріку — і бачу другу. Дивлюся на тамту — і сесю можу собі уявити (Хотк., II, 1966, 327).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 150.

вгору