СЕРПОКРИ́ЛЕЦЬ, льця, ч., орн., рідко. Те саме, що стриж. Високо в небі з криком носяться смолисто-чорні серпокрильці (Наука.., 5, 1962, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 141.