СЕРОТЕРАПІ́Я, ї, ж., мед. Лікування інфекційного захворювання введенням хворому відповідної сироватки, яку одержують із крові штучно заражених тварин.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 139.