СЕРДУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що сарда́к. [Демко:] Хочу тобі подарувать сердука братового (Іде до скрині, вийма старого сердука і дає Вареникові) (Кроп., II, 1958, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 133.