СЕ́ПТИК, а, ч., техн. Басейн у системі каналізаційної мережі для очищення стічних вод. Септик — це горизонтальний відстійник, через який стічна вода протікає з дуже малою швидкістю (до 5 мм/сек) (Довідник сіль. будівельника, 1956, 356).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 127.