Про УКРЛІТ.ORG

сепаратор

СЕПАРА́ТОР, а, ч.

1. Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини із складу іншої. Автоматичні машини роздрібнюють вугілля, сортують його, очищають на сепараторах, навантажують у вагони і відправляють (Автомоб., 4, 1960, 93); // Апарат для виділення вершків із незбираного молока. На заводі серед установлених машин він облюбував невеликий сепаратор.. Сепаратор такого розміру повністю забезпечив би переробку молока (Чорн., Визвол. земля, 1959, 186); — Чи не допоможе мені хто-небудь із вас сепаратор покрутити? Молока навезли, а крутити нікому (Тют., Вир, 1964, 37).

2. У підшипниках — металева обойма для роз’єднання шариків або роликів, для збереження однакової відстані між ними. Щоб останні [шарики й ролики] не терлись один об одного, їх вміщують в обойму, що інакше називається сепаратором (Токарна справа.., 1957, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 127.

вгору