СЕНТИМЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сентимента́льний 2. Побачивши Черниша, боєць зворушився до сліз. Ніде правди діти, він був-таки дуже м’який, до сентиментальності ніжний, цей вусатий вінничанин (Гончар, III, 1959, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 126.