СЕНСИБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до сенсибілізува́ти; // у знач. прикм. Сенсибілізуючі речовини сироваток можуть поглинатися фагоцитами (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 138); Сенсибілізуюча властивість. Сенсибілізуюча ін’єкція.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 125.