СЕНБЕРНА́Р, а, ч. Порода великих, перев. довгошерстих, собак, а також собака цієї породи. Сер Ейбл та містер Хо трималися дещо спокійніше,.. вони ще гаразд не знали, що то таке українські кудлаї. Певне, вони прийняли їх за мирних сенбернарів (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 337); Суліман іноді нагадував Славі великого породистого собаку сенбернара, який спокійно.. зносить тиранію дітей, коли ті тягають його за вуха чи їздять на ньому верхи (Вільде, Сестри.., 1958, 400).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 124.