СЕНА́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до сена́т; // Пов’язаний з діяльністю сенату; який видає сенат. — Чорнильна душа була в мене. Опріч казенщини — там губернських та сенатських відомостей — і в руки нічого не хотілось узяти (Коцюб., І, 1955, 461); Сенатський указ.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 124.