СЕМЕРИ́К, а́, ч., заст. Предмет, який складається з семи однакових частин; // Сім пар волів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 121.

Семерик, ка, м.

1) Семь паръ воловъ. Рудч. Чп. 253.

2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса. Вас. 152.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 113.