СЕЛЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до селя́нка. Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! Ти до мене, сироти, як сестра, пригорнулась (П. Куліш, Вибр., 1969, 368).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 119.