СЕЛЕ́КЦІЯ, ї, ж.

1. Виведення нових або поліпшення існуючих порід свійських тварин та рослин штучним відбором і схрещенням. Скидається на те, що в Березняках стихійно, багатовіковою народною селекцією утворилася своя чорно-біла порода [корів], досі ніким не досліджена (Вол., Місячне срібло, 1961, 263); // Наука, що вивчає методи виведення нових або поліпшення існуючих порід свійських тварин і сортів рослин. Підручник із селекції.

2. Виділення кого-, чого-небудь із загальної маси за певною ознакою; відбір. Впровадження механічного доїння потребує селекції корів щодо розвитку вим’я і швидкості молоковіддачі за тими ознаками, які раніше зовсім не враховувалися (Хлібороб Укр., 3, 1966, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 117.