СЕКУНДОМІ́Р, а, ч. Прилад для вимірювання часу з точністю до десятої частки секунди. Коло бігової доріжки батько стояв із секундоміром у руці, чекав, поки його син першим розірве червону стрічку на фініші (Шер., Молоді месники, 1949, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 116.