СЕКА́ТОР, а, ч. Садові ножиці для обрізання крони дерев і декоративних рослин, нарізання живців та інших робіт. Омолоджувальне обрізування провадили верховими секаторами (Колг. Укр., 1,1957, 33); Молодий, легкий, смаглявий, Гомінливий, ніби птах, Він уважно взявсь до справи Із секатором в руках. Там відріже зайву парость, Там підв’язує гілки (Рильський, III, 1961, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 112.