СЕЗО́Н, у, ч.

1. Одна з чотирьох пір року. Оце почались то морози, то мряка, то ожеледь, і мій організм пригадав, що вже зимовий сезон починається (Л. Укр., V, 1956, 109); Клекоче станція.. Хто напівголий, хто в шкірянці, хто в багатій шубі не по сезону (Гончар, II, 1959, 234).

2. Частина року, найбільше придатна для яких-небудь робіт, занять, відпочинку тощо. Робота в кузні йшла понайбільше взимі — літом були лише два короткі сезони: плуговий та серповий (Фр., IV, 1950, 189); В трудовому чабанському сезоні стрижіння — це робота найвищої напруги (Гончар, Тронка, 1963, 57); За кілька днів до відкриття мисливського сезону ми вже дебатуємо: куди? Хто знає найкращі місця? (Гончар, Маша.., 1959, 24); На водних станціях, розташованих уздовж піщаних масивів Трухановвго острова, цієї неділі відбувалися перші в сезоні змагання (Собко, Стадіон, 1954, 342); Вечоріло, на мосту майже не було людей, пляжний сезон ще не розпочався (Дмит., Наречена, 1959, 195); Футбольний сезон; // Період, протягом якого працюють театри. Кожний театральний сезон за традицією відкривався «Наталкою Полтавкою» І. Котляревського і «Вечорницями» П. Ніщинського (Мист., 1, 1959, 40); По закінченні сезону мені запропонували підписати контракт на три роки в Саратові (Минуле укр. театру, 1953, 172); // Час дозрівання плодів, ягід, цвітіння квітів і т. ін. Давно вже настав [на Кубані] сезон полуниць (Сам., II, 1958, 466); Він зайшов до кількох дешевих харчевень, та бажаних овочів не було і там: сезон на помідори ще не настав (Багмут, Опов., 1959, 90); Виноградний сезон.

◊ Ба́рхатний (оксами́товий) сезо́н див. барха́тний, оксами́товий; Ме́ртвий сезо́н — у капіталістичних країнах — час застою, затишшя в торгівлі, промисловості.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 109.